Невелике село Зам’ятниця, що на Чигиринщині, про яке й без того мало хто знав – бо нагадує воно скоріш загублений десь у хащах Холодного Яру, невіддалік Тясмину хутір – у теперішній час занепаду села взагалі б забули, якби не виріс на його околиці диво-храм, поруч із яким оселилися кілька черниць, заснувавши скит на честь єрусалимського святителя Софронія. Відтоді це диво стало справжньою окрасою села, вражаючи кожного, хто сюди в’їжджає.
Минулу суботу тут було особливо велелюдно, бо скит відзначав своє головне храмове свято. Помолитися разом із духовенством, черницями й численними прочанами, вклонитися пам’яті одного зі своїх небесних покровителів сюди прибув митрополит Черкаський і Канівський Софроній. По завершенні урочистого богослужіння Владика спілкувався з людьми, надавши всім своє архіпастирське благословення, цікавлячись станом справ.
Особливо зворушливо лунали вірші, автором яких є сільский голова Зам’ятниці Любов Канюка. У невибагливих рядках пані Любов пише про те справжнє диво, яким живе її рідне село відтоді, як тут з’явилася свята обитель – Софронієва пустинь. Серед прочан, що приїхали сюди на свято, були й керівники.
